ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ: ОСНОВНІ ДЕФІНІЦІЇ ТА КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД
PDF

Ключові слова

педагог професійного навчання
професійний саморозвиток
структура готовності до професійного саморозвитку
функціональні компоненти
професійно-педагогічна освіта

Як цитувати

Gabruk, O. . (2024). ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ: ОСНОВНІ ДЕФІНІЦІЇ ТА КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, (82). вилучено із https://jped.uipa.edu.ua/index.php/JPED/article/view/575

Анотація

У статті проаналізовано сучасні дослідження з проблеми професійного саморозвитку
особистості. Докладний аналіз наукових праць і практики професійної (професійно-технічної) освіти
дозволив констатувати відсутність системного теоретико-методичного забезпечення підготовки
майбутніх педагогів професійного навчання до професійного саморозвитку, що сприяє виникненню
певної низки протиріч.
Згідно з поставленою метою, у статті було надано визначення професійного саморозвитку
педагога професійного навчання, відповідно до якого це – цілеспрямований процес самореалізації
його особистості шляхом формування й подальшого вдосконалення знань, умінь, навичок, а також
професійно особистісних якостей, необхідних для успішної діяльності з організації, проєктування й
реалізації освітнього процесу в установах професійної (професійно-технічної) освіти та
виробничо-технологічного процесу на підприємствах і в організаціях. Автором зроблено
обґрунтований висновок, що структура готовності до професійного саморозвитку педагога
професійного навчання має містити 5 компонентів: 1) самовизначення; 2) самооцінка;
3) самоорганізація; 4) самокерування; 5) самовдосконалення. Для кожного з цих компонентів було
визначено сукупність критеріїв, за якими можна визначити рівень сформованість кожного
компонента зазначеної готовності. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури дали змогу
дійти висновку, що готовність майбутнього педагога професійного навчання до професійного
саморозвитку є багатоаспектним особистісним утворенням, а його функціонування можна трактувати
як єдність пов’язаних між собою певних функціональних компонентів: 1) мотиваційно-ціннісного;
2) когнітивно-діяльнісного; 3) рефлексивно-оцінного.
Визначено, що перспективним напрямом подальших досліджень цієї проблематики є вивчення
інформаційно-освітнього середовища та умов, за яких здійснюється професійний саморозвиток
педагога професійного навчання, як під час здобуття професійно-педагогічної освіти, так і під час
самостійної професійно-педагогічної діяльності.

PDF
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Авторське право (c) 2024 Проблеми інженерно-педагогічної освіти