ʺПрофесійна життєстійкість фахівців у працях вітчизняних дослідниківʺ

Анотація

Стаття присвячена аналізу психолого-педагогічної теорії та практики, що розглядає поняття
«життєстійкість» та «професійна життєстійкість». Висвітлено, що життєстійкість є інтегральною
особистісною рисою, що відповідальна за успішність подолання особистістю життєвих труднощів.
Встановлено, що в класичному варіанті життєстійкість складається з елементів: трансформаційний
копінг; життєстійке ставлення до оточуючих людей; життєстійкі настанови: залучення (commitment),
контроль (control), прийняття ризику (challenge). Концентруючи увагу на професійному контексті
досліджуваного поняття, вітчизняні науковці вводять поняття «професійна життєстійкість»,
формують та застосовують методики її визначення рівня серед широкого загалу фахівців різних
спеціальностей. Визначено, що практика формування професійної життєстійкості передбачає
застосування психодіагностики, групових дискусій, рольових ігор, моделювання,
психотерапевтичних технік тощо. Виокремлено приклади практики, що передбачають формування
професійної життєстійкості через професійне самоздійснення та розроблення «проєкту власного
професійного розвитку» в середовищі «життєво-професійного простору».
Методом дослідження стало вивчення та аналіз психолого-педагогічної теорії та практики щодо
визначення суті поняття його структура та методик її формування у фахівців різноманітних
спеціальностей. Це дозволило зробити висновок, що в сучасній практиці професійної життєстійкості
майже відсутні методики, що формують зазначену якість у професійному контексті.

У цій роботі презентовано ідею про те, що формування професійної життєстійкості слід
здійснювати під час навчання в закладі освіти на підставі розвитку двох компонентів: системи
стійких настанов (загально професійні якості) та опанування способами професійної діяльності в
умовах змінюваного життєво-професійного простору через структурування та опрацювання
професійних ризиків відповідно до структури професійної діяльності (техніка (сукупність
устаткування, обладнання), технологія (технологічний процес); організація, управління й економіка,
охорона праці; екологія; правові питання галузі).