ГИРЬОВЕ ЖОНГЛЮВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАГАЛЬНОФІЗИЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Анотація

У роботі розглядаються питання використання елементів полегшеного гирьового жонглювання
в загальнофізичній підготовці (ЗФП) студентів. Основну увагу приділено жонглюванню як
оздоровчому засобу для різних категорій студентів. Також у статті докладно розглянута специфіка
вправ тренувальних занять гирьовим жонглюванням як у індивідуальному, так і у груповому підході.
Надаються найпростіші базові вправи, з яких складається виступ спортсмена, а також критерії оцінки
виступу. Розглянута можливість проведення в оздоровчих цілях регулярних змагань із гирьового
багатоборства, у які можна включити класичні вправи гирьового спорту. Автори також відзначають
реабілітаційний ефект від занять гирьовим жонглюванням. Гирьове жонглювання корисне для
здоров’я. Насамперед цей вид спорту корисний для людей з низьким рівнем фізичної підготовки, що
не перевантажує організм. Навантаження, що виникають під час тренування:
• мобілізують та коригують хребет;
• розвивають здатності балансувати;
• розвивають функції дихання;
• впливають на нервову систему спортсмена;
• виховують правильну поставу.
У науковій роботі автори приділяють увагу також техніці безпеки. Техніка безпеки в гирьовому
жонглюванні специфічна, вона дещо відрізняється від інших силових видів спорту. Якщо взяти,
наприклад, такі силові види спорту, як важка атлетика, пауерліфтинг, а також класичний поштовх або
поштовх гир довгим циклом, то приріст результату залежить від ваги снаряду, кількості та швидкості
підйомів за певний час. У важкоатлета при підйомі снаряду навантаження на хребет, суглоби дуже
велике і якщо не приділяти належної уваги техніці безпеки при виконанні вправ, а також не
виконувати профілактичні вправи (гіперекстензію, «закачування» колінних суглобів тощо) можна
травмуватися. Що стосується гирьового жонглювання, то навантаження на скелет атлета постійні,
вага снаряду невелика, вправи виконуються в маховому, щадному режимі, тому на хребет і суглоби
навантаження більш-менш м’яке. Але жонглер виконує вправи з великою амплітудою, кидки
виконуються до 5 - 6 метрів догори, тому потрібно бути дуже уважним і обережним, техніка
виконання повинна бути доведена до досконалості, не потрібно виконувати вправи жонглювання при
втомленості і недосипанні. Автори також приділяють увагу й адаптації. Жонглер не тільки
спортсмен, але й артист і циркач. Жонглювання – це вистава, яка потребує фізичних, інтелектуальних
та психологічних навантажень. Тягар відповідальності дуже великий, публічність, кількість спроб
обмежена, високі вимоги до чіткості виконання вправ, необхідність швидкого прийняття оперативних
рішень, а ще, щоб досягти високого результату в змаганнях, потрібно бути впевненим не тільки в
собі, але й у партнерах (якщо змагання командні). У процесі адаптації в спортсменів формується
психічна стійкість, яка забезпечує витримку в складній обстановці під час змагань, у стані стресу
тощо. Також надаються ілюстрації комплексу гирьових вправ, які застосовуються в гирьовому
жонглюванні (таблиця №1), у виконанні одного з авторів.