Формування правової компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки

Анотація

Правова компетентність є невід’ємною складовою професійної підготовки майбутніх інженерівпедагогів та складником правової компетентності фахівця. У змісті статті досліджується питання
процесу формування правової компетентності майбутніх інженерів-педагогів в умовах закладу вищої
освіти. Звернено увагу на рівні формування правової компетентності особистості: рівень формування
ключових правових компетенцій; рівень формування базових правових компетенцій; рівень
формування спеціальних правових компетенцій. У процесі формування правової компетентності у
майбутніх інженерів-педагогів значну роль відіграє навчальний компонент, який передбачає розвиток
теоретичного, практичного та особистісного компонентів правової компетентності.
Зазначено, що освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів у закладах вищої освіти
охоплює широке коло сучасних інноваційних векторів розвитку теорії і практики сучасної
професійної освіти загалом та професійної (професійно-технічної) освіти зокрема, але не звертає
увагу на формування правової компетентності. Одним із напрямків удосконалення освітнього процесу правової підготовки майбутніх інженерів-педагогів є активне застосування сучасних
педагогічних технологій. Інтерактивні технології навчання сприяють формуванню самовизначення
(уміння виробляти свої позиції в житті); набуттю власного світогляду; уміння ставити й виконувати
поставлені перед собою завдання; а також сприяють самореалізації та утвердженню себе як
особистості з питань правознавства. При цьому особливе місце займають тренінгові технології та
метод проєктів. Для студентів ефективними під час підготовки стають тренінги в сфері правових
відносин, управління персоналом, розв’язання правових конфліктів, комунікативні тренінги, тренінги
прийняття рішень тощо. Застосування методу проєктів сприяє реалізації як певних педагогічних
завдань, що стоять перед викладачами (інтенсифікації освітнього процесу, підвищенню його
ефективності та якості результатів навчання студентів; системній інтеграції предметних завдань
тощо), так і сприяють прояву здатностей студента у вирішенні правових завдань більш широкого
спектру дослідження, налагодженню правових взаємовідносин між студентами.