Анотація
Стаття висвітлює питання дидактичного потенціалу та умови застосування провокативних
технік у навчанні іноземній мові у контексті вищої професійної освіти. У роботі наводиться типологія
провокативних технік, яка ілюструється прикладами. Як окремі типи провокативних технік авторка
пропонує «лекцію-провокацію», «вибір» (у ситуації, коли немає однозначно правильної відповіді або
відповідь вже задана та вибір не передбачений), «пошук» (знайти помилку або якийсь факт, в тому
числі коли цього немає), «провокацію через взаємодію» (будується на основі залучення інших
учасників у провокативну дію). Авторка підкреслює ключові особливості провокації у процесі
навчання іноземної мови: викликання емоційної реакції здивування, ігровий характер навчальної
діяльності, необхідність проведення рефлексивної дискусії зі студентами після закінчення роботи для
виведення їх зі спровокованого емоційного стану; новизна, нестандартність завдань, руйнування
стереотипів, що дозволяє розглядати провокаційні техніки як засіб організації навчальної діяльності в
індивідуальних навчальних ситуаціях.
У висновках авторка зазначає, що провокативні техніки як засіб організації навчальної
іншомовної діяльності мають значний дидактичний потенціал, який полягає у можливості
стимулювати пізнавальну активність учнів; вести навчальний діалог, спонукати до дії; розвивати
критичне мислення, творче мислення (здатність бачити кілька рішень, складність проблеми) та
можуть ефективно включатися в академічний процес ЗВО. Використання провокаційних засобів на
заняттях з іноземної мови у вищих навчальних закладах може сприяти вирішенню низки актуальних педагогічних завдань: не лише формуванню необхідних іншомовних знань (теоретичних та
практичних), а й стимулюванню пізнавальної, мовленнєвої активності студентів, розвитку їх
мислення (критичного та творчого), вихованню потреби у самовизначенні та саморозвитку.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Проблеми інженерно-педагогічної освіти