РЕФЛЕКСИВНИЙ ПІДХІД У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Анотація

У статті висвітлено основні засади, ступені та рівні системи вищої військової освіти, види
контролю та проміжної атестації здобувачів вищої освіти. Розкрито послідовність підготовки
військового фахівця (на прикладі майбутнього офіцера з роботи з особовим складом), яка поділяється
на чотири етапи: на першому етапі – рівень тактики дій солдата на відповідних посадах за
службовими та бойовими завданнями підрозділів Національної гвардії України, дії в складі
відділення, військових нарядів та варт; на другому етапі – на рівні командира відділення чи
головного сержанта взводу, початок вивчення та оволодіння службово-бойовими та тактичними
діями взводу, удосконалення підготовки командира відділення; на третьому етапі – на рівні
командира взводу завершення оволодіння тактичними і службово-бойовими діями взводу в ході
виконання завдань за призначенням, вивчення тактичних і службово-бойових дій роти,
удосконалення та закріплення навичок підготовки за посадою командира взводу; на четвертому етапі
– отримання теоретичних знань та практичних навичок у виконанні обов’язків за посадою заступника
командира роти з роботи з особовим складом. Уточнено роль військової практики та стажування, які
є логічним завершенням кожного з етапів навчання у формуванні професійної суб’єктної позиції
здобувачів вищої освіти та носять суто рефлексивно-оцінний характер. Розглянуто погляди
вітчизняних та закордонних науковців на рефлексивний підхід у освітньому процесі. Запропоновано
варіант застосування рефлексивного підходу при підготовці курсантів Національної академії
Національної гвардії України та поради науково-педагогічним працівникам щодо формування змісту
освітніх компонентів та програм стажування. Зроблено загальні висновки про запропонований
рефлексивний підхід у підготовці майбутніх офіцерів, що є основним інструментом у самоконтролі
здобувачів вищої освіти, показником власної активності майбутніх офіцерів з усвідомленням своїх
дій, індивідуальних та професійно-важливих якостей, рівня свого професійного розвитку та
самовизначення. Визначено напрямки та перспективи подальших досліджень.