МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГАРМОНІЙНИХ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Анотація

У статті розкрито суть методології педагогічної науки та передумови дослідження
методологічних підходів формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів.
Обґрунтовано методологічні підходи до проблеми формування гармонійних міжособистісних
відносин майбутніх учителів: цивілізаційно-антропологічний, культурологічний, системний,
синергетичний, аксіологічний, середовищний, діяльнісний, рефлексивний. Надано характеристику
кожного методологічного підходу відповідно до проблеми дослідження. Автором зазначено,
що цивілізаційно-антропологічний підхід до проблеми формування гармонійних міжособистісних
відносин майбутніх учителів забезпечує розгляд їх учасників як біосоціальних, культурних, духовних
істот, які є магістральним орієнтиром педагогічного процесу, що трансформуються, спираючись
на базу знань про культуру народу, традиції, національні надбання, історичний онтогенез цінностей,
переконань, поглядів суспільства. Визначено, що культурологічний підхід до проблеми формування
гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів сприяє формуванню
культуровідповідного світосприйняття. Установлено, що системний підхід забезпечує єдність усіх
учасників освітнього процесу педагогічних закладів вищої освіти щодо формування гармонійних
міжособистісних відносин майбутніх учителів. Розкрито значимість синергетичного підходу:
розширення уявлень про реальність педагогічної системи. Зазначено, що відповідно
до аксіологічного підходу процес формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх
учителів є діалектичною інтегрованою єдністю духовних, моральних, етичних, гуманних,
культурологічних, соціальних, інтелектуальних, емоційних, педагогічних цінностей. Установлено,
що середовище педагогічного закладу вищої освіти має стати площиною для обміну культурними
смислами між учасниками гармонійних міжособистісних відносин. Визначено, що рефлексивний
підхід уможливлює виявлення й усвідомлення майбутніми учителями наявних причин дисбалансу
у реальних міжособистісних відносинах та розробку індивідуальної стратегії щодо відновлення
гармонії у відносин із іншими. Наголошено, що для цілісності дослідження проблеми формування
гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів слід використовувати означені
методологічні підходи у симбіозі.