Навчання іншомовної професійно-орієнтованої письмової мови студентів технічних спеціальностей

Анотація

У статті розглянуті питання навчання студентів інженерних спеціальностей англомовної
писемної мови у вищих навчальних закладах. Актуальність тематики пов'язана з не розробленістю ряду
аспектів розвитку письмової мовленої компетенції студентів. У роботі наголошується, що на сьогодні
існує достатня кількість розроблених моделей навчання іноземній мові у вищих технічних закладах,
проте на практиці, рівень розвитку письмової комунікативної компетентності студентів-інженерів
набагато нижчий за рівень даної компетентності у розмовній мові.
У статті розглядаються техніки реферування та анотування наукового тексту іноземною мовою,
визначаються їх особливості та позначаються мовлені труднощі, які можуть виникнути у цьому
процесі. Викладені рекомендації по роботі з іншомовними професійними текстами у технічному
вищому навчальному закладі можуть розглядатися як додатковий засіб оптимізації процесу вивчення
іноземної мови, орієнтованого на подальший розвиток форм та засобів вирішення поставлених
навчальних завдань, створювати сприятливі можливості об'єднати технічну та гуманітарну освіти,
сприяти особистісному зростанню студентів, ознайомить з новими тенденціями розвитку техніки, промисловості країни з досліджуваної мови. У статті аналізується дидактичний потенціал блогтехнології, розробляється покроковий алгоритм розвитку умінь писемного мовлення у студентів
інженерних спеціальностей на прикладі проведення інтернет-дискусії за допомогою блогу.
У статті зроблені висновки, що вивчення письмової комунікації має на меті розуміння
іншомовного матеріалу, що надає можливість ефективного, швидкого запам'ятовування іншомовної
загальної та професійної лексики. Письмо забезпечує міцність й надійність запам'ятовування матеріалу,
удосконалює усне мовлення й читання, розвиває логічне мислення, удосконалює творчий матеріал на
практиці. Тому у педагогічному процесі навчання іноземній мові у немовних вишах необхідно
враховувати актуальність писемної комунікації не як додаткової до мовлення, а як складне, автономне
мовлене уміння.