ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ, ОСНОВНІ ПЕРІОДИ ТА НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ.

Анотація

У статті висвітлюються провідні аспекти науково – педагогічної діяльності Олександра
Олександровича Богомольця розвитку медичної науки. Метою статті являється науково –
організаційна та педагогічна діяльність О.О. Богомольця. Для вирішення поставленої мети досягнуто
вирішенням таких завдань. Проаналізувати історико – педагогічну та наукову літературу, а також
публікації у періодичних виданнях XIX – XX ст., визначити прогресивні й традиційні підходи,
практичний досвід, педагогічну спадщину минулого.
В результаті проведеного історичного аналізу описано біографічний нарис життя та
професійної діяльності видатного вченого Олександра Олександровича Богомольця, визначено
хронологічні періоди професійної діяльності. Обґрунтовано внесок Олександра Богомольця у
розвиток викладацької діяльності й фактори формування ідей професійної медичної освіти у науковопедагогічній спадщині.
Аналізуючи досвід діячів освіти, а саме: В. Сухомлинського, А Макаренка, Ю. Дзеровича, А.
Волошина, Г Ващенка, А Животка, О Барвінського, Я. Кузьміва, А. Крушельницького, І. Огієнка, С.
Сірополка, та ін., учені прагнули визначити шляхи подальшого розвитку та перспективи
вдосконалення освіти й виховання. Останніми роками вчені розглядають дослідження педагогічних
персоналій на новому рівні, аналізуючи їх в сукупності системи особистісних, соціальних і
внутрішньо наукових детермінант.
Освітні діячі сучасної України переважно визначають науковців за певними критеріями, а саме:
педагогів з наковим життєвим шляхом та професійним педагогічним кредом; педагогів, які
працювали в парадигмі національної педагогіки; яскравих науковців, що очолювали культурноосвітні товариства, педагогічні організації тощо. Водночас педагогічний доробок видатних науковців,
що мали наукові школи на теренах усього колишнього Радянського Союзу і блискуче впливали на
формування наукових національних еліт в XX ст., коли на українських землях відбувався процес
розвитку системи вищої освіти, посилення боротьби між комуністичною та національною ідеями,
коли було висунуто концепцію нації (національної свідомості) і концепцію «радянської людини»,
відбувалася активна просвітницька робота тощо, залишився недостатньо вивченим, що порушує
цілісність вітчизняної історії освіти