Компетентнісний підхід як методологія професійної підготовки майбутніх учителів в умовах інформатизації освіти

Анотація

Економічні, соціокультурні, інформаційні зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві,
актуалізують необхідність модернізації системи підготовки майбутніх учителів. Одним із основних
завдань вищої освіти повинно стати якісна підготовка педагогічного працівника,
висококваліфікованого, компетентного, конкурентоздатного на ринку праці, який вільно володітиме
своєю професією й орієнтуватися в суміжних сферах діяльності, готового до постійного
професійного вдосконалення, самоосвіти. Україна, підписавши Болонську декларацію, узаконила
компетентнісну основу державної освітньої парадигми. Дослідження присвячено питанню
компетентнісного підходу як методології професійної підготовки майбутніх учителів в умовах
інформатизації освіти. Базуючись на дані наукових доробок, у статті проаналізовано та визначено
сутність понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція». Розглянуто основні
ключові компетентності (зокрема інформаційну), які повинні набути випускники закладів вищої
педагогічної освіти. Автором визначено, що компетентнісний підхід, на відміну від традиційного
підходу, передбачає не тільки набуття знань, умінь і навичок, а й формування і розвиток у здобувачів
освіти здатності адаптуватися й самостійно діяти в стандартних і нестандартних ситуаціях, швидко
вирішувати проблеми різної складності на основі набутих знань; компетентність позначає рівень
освіченості, тобто оволодіння необхідних компетенцій, а компетенція розглядається як сукупність якостей особистості, що забезпечує успішність виконання професійної діяльності; інформаційну
компетентність необхідно розглядати як інтегральну якість особистості, здатність самостійно
використовувати сучасні інформаційні та цифрові технології в професійній діяльності та вміння
моделювати і конструювати інформаційно-освітню діяльність. Основними принципами
компетентнісного підходу є: орієнтація освітнього процесу на формування та розвиток ключових та
предметних компетентностей особистості; переорієнтація від процесу на результат виховання в
діяльнісно-особистісно-орієнтованому вимірі; здатність здобувачів освіти вирішувати проблеми, що
виникають у різних сферах діяльності.