АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
pdf

Ключові слова

алгоритм формування
навчальна мотивація
психолого-педагогічні умови
здобувачі професійної освіти

Як цитувати

Bakatanova, V., & Potyomkina, K. (2021). АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, (67), 7–17. https://doi.org/10.32820/2074-8922-2020-67-7-17

Анотація

У статті розкриваються особливості підготовки здобувачів професійної освіти – студентів
вищих та учнів професійних (професійно-технічних) закладів освіти. Проведений аналіз літературних
джерел дозволив визначити певні протиріччя між невірно підібраними засобами та методами
навчання для формування загальнокультурного та загальноосвітнього рівнів студентів і учнів, з
одного боку, та вимогами системи освіти та потребами студентів, з іншого.
Із метою визначення поточного рівня та напряму навчальної мотивації було проведене
анкетування студентів УІПА та учнів професійних (професійно-технічних) закладів освіти, а також
анкетування щодо виявлення причин певної мотивації. Користуючись результатами проведеного
опитування студентів і учнів закладів професійної освіти, а також уявленням про педагогічну
систему, розробленим Н.В. Кузьміною, були визначені психолого-педагогічні умови формування
навчальної мотивації студентів. У відповідності до визначених психолого-педагогічних умов
формування навчальної мотивації студентів було створено алгоритм формування мотивації
навчальної діяльності студентів. Він побудований таким чином, щоб мати змогу впливати на причини
певної мотивації в рамках програми підготовки фахівців та особистого досвіду викладача. До переваг
алгоритму можна віднести достатню точність визначення поточного рівня мотивації до навчання, а
також виявлення позитивних та негативних факторів навчального процесу, що впливають на рівень
мотивації. Також алгоритм враховує поточний рівень наявних знань, вмінь та навичок студентів
(учнів). Серед недоліків, не дивлячись на універсальність алгоритму, можна зазначити його
довгостроковість реалізації для груп із середнім та низьким рівнем мотивації.
На підставі обробки отриманих статистичних даних було зроблено висновок, що ефективність
використання алгоритму для виявлення факторів мотивації та впливу на них підтверджується
зростанням уміння застосовувати отриману інформацію на практиці, проявом ініціативи з боку
студентів й учнів та позитивним ставленням до обраної спеціальності.
Перспективи подальших досліджень цієї проблематики полягають у психолого-педагогічних
дослідженнях мотивації фахового навчання на різних щаблях системи професійної освіти.

https://doi.org/10.32820/2074-8922-2020-67-7-17
pdf