ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ЗІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ

Анотація

Модернізація професійної підготовки майбутніх інженерів-технологів харчової галузі передбачає
необхідність формування професійно важливих якостей зі здоров’язбереження. Так, майбутні фахівці
повинні здійснювати не лише технологічну діяльність з виробництва оздоровчої продукції, а й
реалізовувати медико-фізіологічні знання з будови і функціонування організму споживачів та
біологічні знання щодо оздоровчих властивостей біологічно активних речовин та харчових добавок. Це
активізує необхідність розвитку у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі когнітивних якостей,
які забезпечують їх професійну підготовку до розроблення та впровадження оздоровчої продукції
харчування. Метою статті було експериментальне дослідження рівня формування когнітивних якостей
зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі їхньої професійної
підготовки. Педагогічне експериментальне дослідження формування когнітивних якостей зі
здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі проводилося протягом 2015-2018
років за трьома етапами: констатувальним, формувальним та порівняльним. Так, узагальнено структуру
когнітивних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх фахівців, а саме: здатності до системного
мислення; здатності до уяви та представлення стану, явищ та процесів за медико-фізіологічною,
біологічною та технологічною складовими; мнемічні здатності щодо запам’ятовування великих обсягів
інформації за медико-фізіологічною, біологічною та технологічною складовими; здатності до
концентрації уваги у процесі створення оздоровчої продукції; здатності сприйняття та відчуття явищ,
процесів, сировини та продукції. Проведено педагогічний експеримент, за результатами якого
підтверджено підвищення рівня сформованості когнітивних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх
інженерів-технологів харчової галузі за умови розроблення та впровадження авторської методики, яка
ґрунтується на забезпеченні єдності компетентнісного, системного, діяльнісного та задачного підходів
до професійної підготовки цих фахівців; інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної
складових змісту їхнього навчання.