Анотація
У статті розглянуто сутність дефініцій «взаємодія», «педагогічна взаємодія», «педагогічне
спілкування». Зосереджено увагу на умовах ефективної організації педагогічної взаємодії викладача
та майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. На основі вивчення наукових джерел із цього
питання аналізуються основні підходи до інтерпретації сутності зазначених дефініцій і розкривається
їх зміст. Визначено, що основне завдання закладу вищої педагогічної освіти – формування
особистості майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти. Викладач вищої школи значно
впливає на професійну підготовку майбутніх вихователів на всіх етапах їх навчання. Здійснюючи
освітню діяльність, він повинен демонструвати загальну культуру поведінки, зокрема спілкування та
комунікації, студентам, які потім будуть реалізовувати свою комунікативну культуру в професійній
діяльності, спілкуючись зі суб’єктами освітнього процесу закладу дошкільної освіти. Зазначено, що
саме викладач повинен розуміти наслідки некоректної організації педагогічного спілкування і
складності рішення проблем комунікації. З’ясовано, що ключовою складовою якісної підготовки
майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти є педагогічна взаємодія, що трактується як
взаємодія, яка забезпечує не тільки цілісність, необхідну для повноцінної реалізації системи
професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, але й створює умови для
їх подальшого розвитку, оптимальної адаптації до динамічного освітнього середовища. Наголошено,
що педагогічна взаємодія не повинна носити авторитарний характер, вона має бути заснована на
принципі співпраці та партнерстві у відносинах між викладачем і студентами, що полягає в їхній
спільній розвивальній діяльності, яка характеризується взаєморозумінням, колективним аналізом
перебігу та результатів цієї діяльності. Педагогічна взаємодія відкриває можливості самореалізації
особистості та її самоорганізації в майбутній професійній діяльності. Визначено, що відносини між
викладачем і студентом розкриваються та реалізуються в педагогічному спілкуванні, що трактується
як сукупність методів і засобів, які забезпечують реалізацію цілей і завдань підготовки майбутніх
вихователів закладів дошкільної освіти та визначають характер взаємодії викладача та студентів.