Універсальна матрична модель формування компетентностей з урахуванням функцій діяльності та вимірювання результатів навчання на основі дублінських дескрипторів
pdf

Як цитувати

Riabchykov , M., & Khurana , K. (2019). Універсальна матрична модель формування компетентностей з урахуванням функцій діяльності та вимірювання результатів навчання на основі дублінських дескрипторів. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, (64), 48–61. https://doi.org/10.32820/2074-8922-2019-64-48-61

Анотація

На основі аналізу пріоритетів Європейської комісії зроблено висновки про необхідність
зустрічного руху роботодавців і працівників освіти при формулюванні компетентностей фахівця.
Запропоновано обґрунтування принципів формулювання компетентностей на основі функцій
діяльності, які визначає роботодавець. Розроблено та обґрунтовано основні оксонметричні пропозиції
для формулювання функцій діяльності. Виявлено проектувальну, матеріальну, технологічну,
інструментальну, менеджерську, бізнес функції. Запропоновані функції зіставлені з навчальними
планами підготовки фахівців за кількома напрямками. Визначено принципи вимірювання результатів
навчання, сформованих на основі дублінських дескрипторів. Залежно від рівня дескриптора до таких
методів навчання можна віднести іспити і тести, відхилення отриманих результатів від ідеальних,
співвідношенням самостійності при виконанні завдань, експертним оцінюванням реальних
результатів. Запропоновано посилити питому вагу дескриптора «автономність і відповідальність»,
наведені обґрунтування його формування та вимірювання. Для даного дескриптора при формуванні всіх складових компетентності, сформульованих з урахуванням функцій діяльності, рекомендується
передбачати реальний практичний результат. Обґрунтовано форми підготовки, найбільш раціональні
для формування результатів навчання відповідно до дескрипторів «знання», «вміння», «комунікації»,
«автономність і відповідальність». Розроблено матричну модель формування компетентностей з
урахуванням результатів навчання. Обґрунтовано кваліметричний підхід до вимірювання результатів
навчання, на основі якого формується підсумок навчання в явному вигляді. Запропоновано критерій
формування компетентностей у вигляді поверхні результатів навчання. При цьому реальний рівень
компетентностей фахівця зіставляється з вимогами роботодавця. Виявлена можливість
нестаціонарного рівня результатів навчання. Зіставлення заданої і реальної компетентностей фахівця
має відбуватися групами експертів в умовах зустрічної політики роботодавців та закладів освіти.
Запропоновані підходи реалізовані при формуванні навчальних планів ряду спеціальностей.

https://doi.org/10.32820/2074-8922-2019-64-48-61
pdf
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Авторське право (c) 2019 Проблеми інженерно-педагогічної освіти