ПРАВОВІ МЕЖІ АВТОНОМІЇ ЗВО ПРИ ФОРМУВАННІ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

Анотація

У роботі розглядаються питання меж правового регулювання діяльності закладів вищої освіти
при розробці, реалізації, моніторингу, оновленні та перегляді освітніх програм. Зазначені особливості
реалізації повноважень закладів вищої освіти в рамках таких правових конструкцій, як «межі правового
регулювання» та «обмеження прав». Детально проаналізовано елементи кожного напрямку реалізації
автономії закладів вищої освіти при формуванні освітніх програм. Розглянуто механізм імплементації
положень загальних та спеціальних законів у сфері вищої освіти в локальні нормативно-правові акти,
зокрема зазначені основні напрямки, за якими має бути сформована внутрішня нормативно-правова
база, обґрунтована необхідність участі у зазначеному процесі викладачів та здобувачів вищої освіти.
Проаналізовано процес створення спеціалізацій, процедуру їх затвердження Вченою Радою ЗВО,
специфіку створення груп забезпечення спеціальностей, структуру та розподіл обов’язків у таких
групах при створенні спеціалізацій, їх участь у проектуванні і реалізації освітніх програм. Установлено
чіткі межі, форми і напрямки формалізації реальних правовідносин, які виникають на сучасному етапі
розвитку вищої освіти у сфері формування освітніх програм через призму реалізації принципу
автономії закладами вищої освіти. Систематизовано положення загальних та спеціальних законів, у
яких встановлено правові межі автономії закладів вищої освіти при розробці (проектуванні) освітніх
програм, проведено порівняльний аналіз впливу нормативно-правових актів, які мають вищу юридичну
силу на формування локальної нормативно-правової бази, роль юридичної служби в систематизації,
перегляді та оновленні внутрішніх положень та правил закладу вищої освіти. У рамках такого напрямку
як моніторинг, перегляд та оновлення освітніх програм виокремлено вектори вдосконалення освітнього
процесу під час взаємодії зі студентами, роботодавцями, викладачами та іншими стейкхолдерами, які
зацікавлені у створенні ефективної, науково обумовленої, максимально наближеної до потреб
виробництва освітньої програми.