РОЗВИТОК ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
pdf

Ключові слова

правова компетентність
складові правової компетентності
ергономіка
професійно-правова діяльність
саморозвиток правової компетентності
професійна компетентність,

Як цитувати

Armeiskyi, O. (2019). РОЗВИТОК ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, (63), 87–95. https://doi.org/10.32820/2074-8922-2019-63-87-95

Анотація

У статті висвітлено одну з актуальних проблем розвитку правової компетентності працівників у
процесі управління соціальним закладом – спроможність оперативно відтворити нормативно-правові
зміни зовнішнього середовища. Сьогодні особливо гостро постає питання про рівень професійної
компетентності сучасних керівників навчальних закладів, висуваються нові вимоги щодо їхніх
особистісних та професійних якостей, особлива увага приділяється розвитку та саморозвитку правової
компетентності. Отже, у разі, коли кожний суб’єкт здійснює свої права, виконує обов’язки, несе
відповідальність за свої вчинки, рівень його правової компетентності, безсумнівно, проявляється порізному, в залежності від обсягу його правових знань, навичок, рівня правової культури, що і
відображається в його поведінці в конкретних правовідносинах.
Науковцями також підкреслено, що у сфері освіти реалізуються правовідносини, які регульовані
нормами різної галузевої приналежності. Норми освітнього права регламентують відносини, що
виникають «всередині» освітнього процесу й пов’язані з його організацією і здійсненням. Інші види
правовідносин у сфері освіти пов’язані з необхідністю матеріального, кадрового, фінансового та іншого
забезпечення діяльності щодо досягнення освітніх цілей і завдань. Ці відносини регулюються нормами
відповідних галузей права: трудового (прийом на роботу педагогічних працівників та укладення
відповідних трудових договорів (контрактів); установлення режиму робочого дня тощо); цивільного
(встановлення організаційно-правових форм освітніх закладів, укладення господарських договорів,
надання платних освітніх послуг, захист особистих немайнових прав тощо); адміністративного
управління і контролю (атестація педагогічних працівників, ліцензування та акредитація діяльності
освітніх установ тощо); фінансового (фінансове забезпечення діяльності освітніх установ, соціального
забезпечення (встановлення пільг, допомоги суб’єктів освітніх відносин тощо). Педагогічний працівник
повинен вільно орієнтуватися в усьому різноманітті правових відносин, які виникають у просторі його
професійної діяльності, що обумовлює необхідність їх структуризації з метою системного
представлення в змісті правової компетентності.
Тому зміст розвитку правової компетентності працівників у процесі управління соціальним
закладом повинен відображати сучасний стан правового регулювання як освітньої галузі, так і інших
галузей права, норми яких реалізуються в професійній діяльності цих фахівців, ґрунтуватися на
теоретичних основах права, охорони праці, ергономіки, формуватися на основі їхнього досвіду
професійно-правової діяльності, передбачати можливість саморозвитку означеної компетентності
працівників у процесі управління соціальним закладом.

https://doi.org/10.32820/2074-8922-2019-63-87-95
pdf