ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ІНЖЕНЕРІВПЕДАГОГІВ НА ОСНОВІ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ: ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Анотація

Загальноісторичний процес інформатизації охоплює все більше граней життя суспільства.
Комп‟ютерні інформаційно-навчальні засоби все щільніше входять до освітнього процесу, всебічно
його охоплюють. Персональний комп‟ютер набуває функцій не тільки джерела інформації, а й систем
контролю та оцінювання, тренажеру різноманітних практичних навичок, засобу проведення наукових
й педагогічних досліджень тощо. Його використання поширюється на всі етапи навчального процесу,
від викладу навчального матеріалу й до аналізу результатів набутих учнями знань. Рівень володіння
комп‟ютерними інформаційними технологіями сучасних викладачів теж стрімко зростає, з‟являється
значна кількість авторських програмних розробок, що відповідають цілям й задачам конкретного
процесу навчання. Авторами роботи пропонується комплекс комп‟ютерних інформаційнонавчальних засобів, що охоплює всі стадії навчання, відповідає сучасним вимогам та сприяє
формуванню загальної інструментальної компетенції майбутніх інженерів педагогів спеціальності
«Професійна освіта» в рамках базової комп‟ютерної підготовки. До комплексу увійшли чотири
програмні розробки: система фронтального автоматизованого колективного контролю на одному ПК
як технічний засіб розширення зворотного зв‟язку для посилення інтерактивності під час проведення
лекцій, програмний комплекс для візуального програмування на основі задач по управлінню
віртуальним роботом як система навчання основам програмування та алгоритмізації, мультимедійна
автоматизована інформаційно-довідкова адаптивна система навчання на C#; тренажер навичок
ефективного та якісного набору й оформлення текстів у сучасних офісних продуктах. В роботі
проаналізовано передумови й особливості розроблення представлених програмних розробок.
Описано технічну реалізацію й їхні функціональні можливості. Проведене експериментальне
дослідження дозволило статистично обґрунтувати висунуту гіпотезу про ефективність формування
професійної складової загальної інструментальної компетенції інженерів-педагогів на основі
запропонованого підходу.