Анотація
У статті розглянуто питання діяльнісного підходу до формування науково-дослідницької
компетентності в майбутніх фахівців-екологів, який сприяє створенню умов для розкриття і реалізації
особистісного дослідницького потенціалу кожного студента.
У ході дослідження уточнено дефініцію понять «науково-дослідницька компетентність»,
«діяльнісний підхід», «науково-дослідницька діяльність», «навчально-дослідницька діяльність».
Виділено чотири етапи процесу науково-дослідницької діяльності (постановка проблеми
дослідження, планування дослідження, реалізація дослідницьких методів, оцінка результатів
дослідження) та розглянуто поділ науково-дослідницької компетенції на відповідні цим етапам
субкомпетенції – когніфікаційну, абдуктивну, аргументаційну, верифікаційну.
Готовність студентів до науково-дослідницької діяльності розглядаємо в сукупності з
мотиваційним, орієнтаційним, діяльнісним та рефлексивним компонентами.
Досліджено принципи, на яких ґрунтується науково-дослідницька діяльність: науковість,
системність, доступність, свідомість, цілеспрямованість, цілісність, свобода вибору, полілогічне
пізнання, діяльнісне опосередкування, індивідуалізація, суб’єктивність, диверсифікація.
Уточнено дослідницькі якості особистості: мотиваційні, що характеризують ставлення
особистості до науково-дослідницької діяльності; операційні, що включають в себе розумові прийоми
і операції, застосовувані особистістю в дослідній діяльності; організаційні, що мають на увазі вміння
та здатність фахівця застосовувати прийоми самоорганізації дослідницької діяльності; комунікативні,
які передбачають вміння і здатність фахівця до співпраці.
Визначено, що посилення дослідницького аспекту навчально-пізнавальної діяльності майбутніх
фахівців-екологів у процесі предметної підготовки, перехід від інформативних до активних методів і
форм навчання з включенням у діяльність студентів елементів проблемності, наукового пошуку
забезпечує інтелектуалізацію освітнього процесу.