Анотація
У статті розглянуто комунікацію як основний засіб, що використовується
педагогічними працівниками під час виконання професійно-педагогічних функцій.
Визначено загальні і відмінні ознаки понять «спілкування» і «комунікація», що є тісно
взаємопов‘язаними в педагогічному процесі. Схарактеризовано професійно-педагогічну
комунікацію, ядром якої виступає процес взаємодії між її учасниками. Провідна роль у
цьому процесі належить педагогові. Зважаючи на те, що комунікативна діяльність є
основним видом діяльності педагога, а спілкування – сферою здійснення навчально-
виховного процесу, схарактеризовано аспекти професійно-педагогічного спілкування.
Обґрунтовано важливість сформованої комунікативної культури фахівця освітньої галузі,
підґрунтям для якої на сучасному етапі визначається комунікативна компетентність.
Ураховуючи класифіковані науковцями професійно значущі для педагогічної діяльності
комунікативні вміння, визначено складники комунікативної компетентності фахівця
освітньої галузі. Визначені здатності потребують формування шляхом спеціально
організованої роботи під час професійної підготовки майбутнього фахівця, а також у
процесі самовдосконалення.