ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ
pdf

Ключові слова

змішане навчання
майстри виробничого навчання
педагогічні умови
професійна підготовка
студентоцентрованість
фахова передвища освіта
швейний профіль

Як цитувати

Bykova, T. (2021). ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, (68), 23–33. https://doi.org/10.32820/2074-8922-2020-68-23-33

Анотація

Актуальність статті обумовлена необхідністю модернізації професійної підготовки майстрів
виробничого навчання швейного профілю. Виявлено значущість змішаного навчання в дослідженнях
вітчизняних науковців. З’ясовано взаємозв’язок особливостей та можливостей, що розкривають
педагогічний потенціал досліджуваної інновації. Перелік можливостей виявляє допустимість
реалізації змішаного навчання шляхом поєднання різних видів навчання з використанням широкого
спектру педагогічних технологій, способів, засобів, методів, що вибудовують моделі змішаного
навчання: зміни станцій, обертання лабораторій, «перевернутого навчання», індивідуального
обертання, гнучку модель, самостійного змішування, віртуально-збагачену модель. Вибір, поєднання,
видозміна або створення нових моделей здійснюється ситуативно. Наведені особливості змішаного
навчання, визначають його унікальність та доводять технологічність. Установлено, що виконання
ліцензійних умов закладами фахової передвищої освіти уможливлюють поступове запровадження
змішаного навчання. Комплекс взаємопов’язаних організаційних заходів – педагогічних умов –
дозволяють шляхом прийняття педагогами управлінських рішень, за підтримки адміністрації,
реалізувати професійну підготовку майстрів виробничого навчання швейного профілю. З’ясовано
вагомість мотивації студентів щодо реалізації потенціалу використання технологій цифрового
навчання у процесі професійної підготовки. Розкрито педагогічний потенціал найбільш поширених
моделей змішаного навчання в досліджуваному напрямі. Наголошено, що результативність
професійної підготовки визначається наявністю функціонального інформаційно-освітнього
середовища. Висловлено припущення, що реалізація означених педагогічних умов потребує
готовності педагогічних та адміністративних кадрів до запровадження змішаного навчання, що
вимагає належного рівня цифрової компетентності та мотивації до запровадження інноваційної
педагогічної діяльності.

https://doi.org/10.32820/2074-8922-2020-68-23-33
pdf